КОМУНІСТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до комунізму (у 1 знач.). З кожною весною все ближче наш Комуністичний світ (Сос., Поезії, 1950, 114); Історичні рішення XXI з’їзду КПРС визначили величну програму комуністичного будівництва в нашій країні (Наука.., 2, 1960, 1); // Який грунтується на принципах комунізму (у 1 знач.). Наша країна вступила в новий період свого розвитку — в період розгорнутого будівництва комуністичного суспільства (Наука.., 3, 1959, 1).
2. Стос. до комунізму (у 2 знач.). Двадцять однакових реляцій вплило до староства в Дрогобичі про якихось таємничих людей, що голосять по селах комуністичні засади (Фр., V, 1951, 414).
3. Який керується ідеями комунізму (у 2 знач.), пройнятий ними. Комуністичні партії — це братні партії. У них одна ідеологія — марксизм-ленінізм, одна мета — боротьба проти імперіалізму, за торжество комунізму (Рад. Укр., 8.1 1963, 3); Завдяки комуністичному вихованню мас із гущі народу ростуть, як казкові богатирі, наші чудесні люди (Матер. XXI з. КПУ, 1960, 73); Комуністичний рух, Комуністи́чний Інтернаціона́л — міжнародне об’єднання комуністичних партій, що існувало протягом 1919-1943 рр.; Комінтерн, III Інтернаціонал; Комуністи́чний субо́тник — добровільна неоплачувана праця трудящих у вихідний день на користь держави, суспільства.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 255.