КОМІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Вдаватися до прийомів зовнішнього комізму, щоб викликати сміх у глядачів. Він завжди грає цілком серйозно, без найменших спроб комікувати (Мист., 5, 1960, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 246.