КОНСОЛІДА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Дія за знач. консолідува́ти й консолідува́тися. Се [XX] століття розпочалося у нас досить значним піднесенням духу, зростом ентузіазму, зростом праці на різних полях, виясненням мети, консолідацією сил (Фр., XVI, 1955, 334); Розвиток української мови в другій половині XVI — першій половині XVII ст. був могутнім фактором консолідації української народності й посилення опору зовнішнім ворожим силам, які намагалися денаціоналізувати її (Іст. УРСР, І, 1953, 202); Сучасна епоха є епохою небаченого зростання й консолідації міжнародного робітничого й комуністичного руху (Наука.., 4, 1960, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 264.