КОНСТРУЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех.
1. Робити конструкцію (у 1, 2 знач.) чого-небудь. Знаю, друже, що ти конструюєш тепер літаки (Гонч., Вибр., 1959, 73); Я конструюватиму тільки такі моделі, які захочу сам (Собко, Граніт, 1937, 197).
2. книжн., рідко. Створювати що-небудь у певному складі; установлювати певний склад чогось. Конструювати губками так, щоб до них, крім працівників губцентра, обов’язково входили представники повітів (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 72).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 267.