КОНТА́КТОР, а, ч., спец. Прилад, за допомогою якого пускають у рух і зупиняють електричні двигуни й автоматизують виробничі процеси. Він [машиніст] приходить на електровоз задовго до початку рейсу, старанно перевіряє роботу електричних машин, апаратів, контакторів (Роб. газ., 16.11 1966, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 268.