КОНТАМІНА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Змішування двох або кількох подій під час розповіді; // літ. Вкраплювання подробиць однієї події до іншої, одного літературного твору до іншого.
2. лінгв. Виникнення нового слова, його форми або виразу внаслідок зближення, поєднання частин двох подібних слів, форм, виразів. Контамінація значно менш поширена, ніж індукція (Мовозн., XVI, 1961, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 268.