КОНТЕ́ЙНЕР, а, ч., спец. Знімне пристосування (велика скриня або кузов) для перевезення вантажів без упакування. У контейнерах можна перевозити не тільки цукрові буряки, а.. й інші.. продукти (Колг. енц., І, 1956, 596); Вантажі в контейнерах, що прибули зі справними пломбами, видаються вантажоодержувачам без перевірки їх ваги та вмісту (Рад. право, 2, 1960, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 268.