КОНТЕ́КСТ, у, ч. Закінчений за змістом уривок тексту, що дає змогу встановити значення слова або речення, які входять до його складу. Слово може мати не одно, а кілька значень, може бути багатозначним — залежно від контексту (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 56); У взятій окремо поза контекстом фразі визначити.. логічний наголос часто буває неможливо (Худ. чит., 1955, 107).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 268.