КОНТРОЛЕ́Р, а, ч. Особа, що контролює чи перевіряє кого-, що-небудь. Приходить контролер до нас. — Ну, як у вас працює газ? (Перв., Райдуга.., 1960, 26); Серед контролерів працює багато комсомольців. Жодний випадок здачі продукції низької якості не залишається поза увагою (Ком. Укр., 7, 1968, 54); Контролер поїзда; // Прилад, за допомогою якого здійснюють контроль або реєструють що-небудь. Оксана.. повезе туди контролер своєї конструкції (Автом., В. Кошик, 1954, 229).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 271.