КОНТРРЕВОЛЮЦІ́ЙНИЙ, а, е. Скерований проти революції, ворожий їй; протиреволюційний. Революція [1905-1907 рр.] показала, що в умовах імперіалізму ліберальна буржуазія є контрреволюційною силою (Іст. УРСР, І, 1953, 621); — Скажу я вам слово, а ви запишете і скажете там, де треба, що я контрреволюційну агітацію розводжу (Тют., Вир, 1964, 140).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 271.