КОНЦЕРТО́ВИЙ, а, е. Те саме, що конце́ртний. Вже чувся там [у залі] настрій концертовий (Тич., І, 1957, 219); От вона і в концертовій залі, зала невеличка, та людей чимало (Л. Укр., III, 1952, 533).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 276.