КОНЮШИ́НА, и, ж. Багаторічна трав’яниста бобова кормова рослина, що має трійчасті листки й квітки кулястої форми. Літом густа, пахуча трава та квітки.. конюшини нависали з берегів аж над саме водяне дзеркало (Фр., III, 1950, 251); Червоні помпони конюшини, немов їжачки, стовбурчили щетину з трилистих підставок (Коцюб., II, 1955, 214); Введення в сівозміну конюшини забезпечує систематичне зростання врожайності всіх культур сівозміни (Рад. Укр., 6.III 1946, 2).
∆ За́яча конюши́на (Anthyllis L.) — цінна кормова рослина родини бобових; використовується також у народній медицині для лікування ран.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 276.