КОНЮШИ́НИ́ЩЕ, а, с. Поле, що було під конюшиною або засіяне нею. Як доїхав до конюшинища (конюшину вже було викошено) — побачив оддалік табунець якихось.. птахів (Вишня, II, 1956, 224); Найкраще льон вилежується на низькому, густому й рівному травостої. Це насамперед конюшинище, облоги тощо (Хлібороб Укр., 1, 1966, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 276.