КООРДИНУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. і док.
1. Зазнавати координації (у 2 знач.); узгоджуватися. Дії координуються.
2. тільки недок. Пас. до координува́ти. Праця окремих осередків.. координується Комуністичною партією (Еллан, II, 1958, 133).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 278.