КО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до копа́ти 1-3. Дівчина стояла в задумі над свіжою замаскованою схованкою. Разом із запакованими речами земля мовби ввібрала в себе.. її дівочі надії й поривання. І від цього вона, ..копана та перекопана поколіннями, стала особливо дорогою (Гончар, IV, 1960, 46); Під Києвом дальня долина Вся окопами копана (Мал., Звенигора, 1959, 104); // у знач. прикм. Ой у моїм городчику Копана криниця (Укр.. думи.., 1955, 254).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 279.