КОПИРСА́ННЯ, я, с. Дія за знач. копирса́ти й копирса́тися. Пишне волосся ніби іскрилося від.. копирсання пальців у ньому (Ле, Міжгір’я, 1953, 20); Висиджувати довгі години, мордувати себе копирсанням над кожною рисочкою, прожилками кожного листочка.. виявилося йому.. не під силу (Грим., Незакінч. роман, 1962, 153); В колі молодих Данилових і Харитонових товаришів взагалі не було особливої схильності до копирсання в політичних справах (Смолич, Мир.., 1958, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 280.