КОПНИ́СТИЙ, а, е, розм. Не зовсім уїжджений після снігопаду (про шлях). Дорога була копниста, сніг — твердий, хрусткий, як цукор-пісок, і Люба скоро впріла (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 337).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 283.