КОРДЕБАЛЕ́Т, у, ч. Колектив танцюристів, що виконують групові танці в балетних виставах. Леонід Дидоренко вчиться в балетній школі й успішно танцює в кордебалеті (Мист., 1, 1964, 7); // Танець, що його виконує така група. Всі учениці середніх і старших класів [хореографічної школи] виявили.. бездоганну чіткість ліній кордебалету (Веч. Київ, 2.VІ 1961, 2); * Образно. Але ж, життя! Які кордебалети вигинає життя, призвівши ще й до цієї, такої дошкульно щирої розмови (Ле, Міжгір’я, 1953, 448).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 286.