КОРЕКТИ́В, у, ч. Часткова зміна або виправлення чого-небудь; поправка. Вже бачу, як ти хмуришся.. Але не бійся за мене, тут у мене є корективи (Л, Укр., V, 1956, 339); Хаєцький мав гострий зір, він.. до всього хотів вносити свої корективи (Гончар, III, 1959, 206); Андрій ознайомився з планом наведення переправи, вніс деякі корективи, і робота закипіла з новою силою (Гур., Наша молодість, 1949, 238).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 287.