КОРЕКТУВА́ЛЬНИК, а, ч., військ. Те саме, що корегува́льник. Коректувальники в стереотруби побачать своїх,— і по своїх артилеристи не будуть стріляти (Смолич, Мир.., 1958, 169); Принесли з передової артилерійського коректувальника Замошкіна. Він сидів з рацією на високій горі й керував вогнем цілого полку (Кучер, Голод, 1961, 118).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 287.