КОРЕЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Взаємна залежність, взаємний зв’язок; співвідношення. Між окремими ознаками й властивостями організму існує тісний зв’язок. Між ними є певна залежність, яка в науці має назву кореляції (Юним мічур.., 1955, 55); Закон кореляції, або співвідношення росту й залежності розвитку одних органів від інших, мав величезне гігієнічне й педагогічне значення (Шк. гігієна, 1954, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 287.