КОРЕНЕНІ́ЖКИ, жок, мн. (одн. коренені́жка, и, ж.). Клас найпростіших тварин (амеба тощо), які мають здатність утворювати тимчасові вирости з протоплазми для пересування й здобування їжі. Ці (крейдяні) гори являють собою кладовище решток багатьох мільярдів молюсків, рачків, мікроскопічних живих істот — корененіжок (Таємн. вапна, 1957, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 288.