КОРИСТУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Признач. для певного використання. Племінне й користувальне поголів’я птиці повинно перебувати у певних числових співвідношеннях (Птахівн., 1955, 87); Не однакові вимоги ставляться до користувальних коней у різних її [України] зонах (Конярство, 1957, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 290.