КОРИ́СТУВА́ННЯ, я, с., чим, з чого і без додатка. Дія за знач. кори́стува́тися. Леся взяла в тимчасове користування піаніно (М. Ол., Леся, 1960, 176); У постійному користуванні Максима Рильського були твори класиків марксизму-ленінізму, енциклопедична й довідкова література (Літ. Укр., 22.VII 1969, 2); Словник укладено за алфавітним принципом, що створює велику зручність для користування (Вітч., 4, 1964, 205); Місця спільного користування.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 290.