КОРИ́СТУВА́ТИСЯ, и́сту́юся, и́сту́єшся, рідко КОРИСТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.
1. чим і з чого. Уживати, використовувати що-небудь для власних потреб. Довелося їм користуватись тією хатою (Мирний, IV, 1955, 240); Бекір користувавсь з кожної вільної хвилини і приносив слабому свіжі новини з вулиці (Коцюб., II, 1955, 155); Ключа від нього [чорного ходу] мав батько і користався інколи (Смолич, II, 1958, 76); Користуватися послугами; // Застосовувати що-небудь. Сідла Брянського, введені спочатку в мінроті, швидко дістали визнання, і тепер ними користувалися всі полки дивізії (Гончар, І, 1954, 110); При визначенні вартості продукції конопель — волокна й насіння — також слід користуватися коефіцієнтом прапорціональності (Колг. Укр., 4, 1954, 42). .
2. чим і з чого. Використовувати що-небудь у своїх інтересах, діставати вигоду з чогось. Лани почали наймати на рік строкових за малу ціну в зимній [зимовий] час, користуючись народним голодом та холодом (Н.-Лев., II, 1956, 40); — Писарець, користуючись з твоєї темноти, навмисне напише так, щоб воно не помогло, щоб ти й удруге йшов до нього та ніс карбованця (Коцюб., І, 1955, 451); Галат.. виклав фантастичний план: послати, вночі всі кулемети в середнє село, де стоїть штаб.., користуючись панікою, дезорганізувати ворога і пройти крізь нього (Ю. Янов., І, 1958, 158).
3. чим. У сполуч. з абстр. ім. означає: мати що-небудь. З давніх-давен, у всіх війнах парламентери користалися правом недоторканності (Гончар, III, 1959, 236); Варвара Павлівна користується неабиякою повагою в сусідів (Собко, Скеля.., 1961, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 290.