КОРИТА́Р, я́, ч., діал. Коридор. Сіни були невеликі і вели з одного боку на довгий.. ганок, а з другого — на коритар (Фр., І, 1955, 272); На коритарі почулися кроки вартових і заблимало світло нафтових ламп (Ірчан, II, 1958, 93).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 291.