КОРНЕТИ́СТ, а, ч. Музикант, що грає на корнеті. Наперед вийшли два корнетисти. Вони високо підняли свої труби.. і голосно й урочисто протрубили, як на параді (Кучер, Трудна любов, 1960, 163).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 294.