КОРОГО́ВКА, и, ж., заст., церк. Зменш. до корогва́ 1, 3. Пішло військо, короговки сяють. Попереду музиченьки грають (Чуб., V, 1874, 504); Не дуже ремствував [Терентій] і тоді, коли старий купляв для церкви короговку (Стельмах, Хліб.., 1959, 472).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 295.