КОРОНА́ЦІЯ, ї, ж. Урочиста церемонія коронування монарха, що вступає на престол. Зараз почали [птахи] зносити все, що потрібне для коронації: пташину корону, берло, царський плащ, трон, кадило і дорогі масті (Фр., IV, 1950, 99); Гарчить наш генерал про славу коронацій (Еллан, І, 1958, 209).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 297.