КОРОТКОХВИЛЬОВИ́Й, а́, е́, спец. Який має хвилю малої довжини. Короткохвильове випромінювання Сонця; // Який працює або ведеться на коротких хвилях. З допомогою короткохвильових радіостанцій можна легко зв’язати які завгодно точки земної кулі (Рад. Укр., 7.V 1946, 3); Короткохвильовий радіозв’язок.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 300.