КОРСЕ́Т, КЕРСЕ́Т, а, ч.
1. Широкий пружистий пояс, який носять під сукнею для стягування талії, надання стрункості фігурі. Олеся.. стояла серед кімнати в білих спідницях, в білому корсеті, котрий не сходився на її повному стані (Н.-Лев., III, 1956, 42); // Твердий бандаж для верхньої частини тулуба, що носять при захворюванні або викривленні хребетного стовпа.
2. Те саме, що корсе́тка. Плахта на їй шовкова, хустка з золотими квітами, з золотою габою.. Корсет зелений з байки або з сукна (Вовчок, І, 1955, 182); Привіз [Сергій] їй усяких гостинців коштовних, не тільки черевики, та й на корсет черкасину (Барв., Опов.., 1902, 204); Стара заметушилась на печі, поправила хустку на голові, обтрусила крейду з свого керсета (Григ., Вибр., 1959, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 301.