Слово "корчитися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КО́РЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. Вигинатися, кривитися в корчах; судомитися. Клубком із рота піна билась; Сама ж [Сивілла] вся корчилась, кривилась. Мов дух вселився в неї злий (Котл., І, 1952, 119); Кожна зморшка на безвусому виді скакала у нього, і видко було, як під старою свиткою корчилось тіло, наче пружина (Коцюб., II, 1955, 35); Хлопець.. через силу йде до своєї оселі, падає, мов сніп, у клуні на сіно і корчиться на ньому від болю (Стельмах, Хліб.., 1959, 594).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 302.