КОСА́РКА, и, ж. Сільськогосподарська машина для косіння трави, збіжжя тощо. Пшениця через борт косарки перевисає, крило з напругою скидає зернисті снопи (Горд., Дівчина.., 1954, 222); Я й тепер, бува, під час жнив комсомольцям такі вистави показую, що дівчата не знають, за ким треба спритніше в’язати: чи за мною, чи за косаркою (Мур., Бук. повість, 1959, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 304.