КОСА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до коса́р 1. Грицько між косарями перед вів, а Палажка з наймичкою коло страви косарської поралась (Барв., Опов.., 1902, 145); Ударив Остап Вересай по струнах — залунала в росяному повітрі косарська пісня (Бурл., О. Вересай, 1959, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 304.