КОСИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до коси́ця 1. Довгу косу одрізали і зоставили невеличкі пацьорочки, завивши їх у густі косички. (Мирний, IV, 1955, 172); Тіна, неслухняна, галаслива, нестримана, щодня губить стрічки із своїх.. кучерявих косичок (Ів., Таємниця, 1959, 125).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 305.