КОСМА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що кошла́тий. Казились вітрюгани степові, І вили пси косматі (Мур., Осінні сурми, 1964, 17); Од дощу в походах носили [запоріжці] з вовни косматі бурки (Стор., І, 1957, 264).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 306.