КОШУ́ЛЯ, і, ж., діал. Сорочка. [Вількомирська:] Гельця в одній кошулі вибігла в парк і одразу ж потрапила в руки.. гайдамаків (Коч., І, 1956, 122); Пішов [Гриць], забравши випрані кошулі. Пішов і довго звістки не було (Бажай, Роки, 1957, 253).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 318.