КРАВЧИ́ХА, и, ж. Жін. до краве́ць. Господиня хотіла показати нову спідницю, яку вона пошила сама — знайома кравчиха тільки допомогла їй викроїти (Жур., Опов., 1956, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 319.