КРАМАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Те саме, що торгува́ти. У заулочку по правім боці.. той грек крамарює (Вовчок, VI, 1956, 290); [Конон:] Я відкрив би лавочку, як Тіпка, та й сидів би собі та крамарював (Кроп., II, 1958, 431); — Такому панові, як оце я, крамарювати?! (Ільч., Козапьк. роду.., 1958, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 323.