КРАМНИ́К, а, ч., рідко. Те саме, що продаве́ць. Не встиг крамник відімкнути двері, як крамницю заповнили чоловіки, молодиці, дівчата (Кир., Вибр., 1960, 301); Привітний крамник тільки й чекав того, щоб почути, який потрібен Глафірі крам (Чорн., Потік.., 1956, 395).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 323.