КРЕДИТО́ВИЙ, а, е.
1. Стос. до кредиту. Кредитове товариство; Кредитова угода.
Кредито́вий квито́к (біле́т), заст.— боргове зобов’язання державної скарбниці, банку, що замінювало гроші.
2. Стос. до кре́диту. Кредитовий запис.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 332.