КРЕСА́НЯ, і, ж., діал. Капелюх (у 1 знач.). Волосся [вугляра].. спадало з-під чорної повстяної кресані на його плечі (Фр., І, 1955, 51); Ледве помітний в лісовім зелі, збирав [Іван] квітки і косичив ними свою кресаню (Коцюб., II, 1955, 307); Кола.. стягає кресаню, розсипаючи чорні косми (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 335.