КРИ́ЛЕ́ЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до крило́ 1. Ой, літає чорна галочка по полю, А черкає крилечками по йому (Укр.. лір. пісні, 1958, 100); * Образно. На крилечках, вітрику, полети. Колосочки золотом обмети (Олесь, Вибр., 1958, 327).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 346.