КРОВОПИВЕЦЬ, вця, ч., зневажл. Те саме, що кровоже́р; гнобитель, тиран. [В’язень-лицар:] Тиран мій зблід би, він почув би вирок..: ганьба кровопивцям! (Л. Укр., II, 1951, 186); Цілі покоління проливали свою кров у боротьбі проти.. всяких.. п’явок і кровопивців (Еллан, II, 1958, 225).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 361.