КРО́КУС1, у, ч. Те саме, що крокі́с. Дома ніяких квіток не було: ..царську борідку, гвоздики тільки що посіяли, ні крокуси, .. ні повний мак ще не зійшли (Григ., Вибр., 1959, 97); Ми приносимо з лісу, з поля синьоокі проліски, золоті кульбабки, ніжні фіалки, пахучі конвалії, тендітні.. прозорі крокуси… (Коп., Як вони.., 1961, 136).
КРО́КУС2, у, ч. Порошок окису заліза жовтогарячого (шафранового) кольору, що використовується для полірування металу, скла тощо.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 364.