КРОКІ́С, ко́су, ч.
1. (Carthamus crocus). Багаторічна декоративна трав’яниста рослина з яскравими жовтогарячими квітками, зібраними в кошикоподібні суцвіття; дикий шафран. Там, на піску, над морем, зацвіла тепер Її любима квітка — гірський крокіс… (Коцюб., І, 1955, 396); Розцвітають орхідеї, крокіс, мальви, марунки і ніжненькі повійки… (У. Кравч., Вибр., 1958, 155); Ой зілля, зілля да рясне, Клонися милій в ноги білі, ..Щоб серед крокосів та лілій.. Вона як щастя розцвіла! (Рильський, Поеми, 1957, 163).
2. (Pulmonaria mollissima). Медунка м’якенька.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 364.