Слово "кружало" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КРУЖА́ЛО, а, с.

1. Те саме, що круг1 2, 3. Знов почав [Антосьо] танцювать; аж кружало витоптав, танцюючи, на.. долівці (Свидн., Люборацькі, 1955, 142); — Л-л-ясь! Так кружала по воді й побігли… (Вишня, І, 1956, 155); Біля сцени в пахучих стружках тонули розкидані кружала дроту (Мик., II, 1957, 94); * У порівн. Дорогу їм просвічував місяць, який котився по небу, як кружало криги (Панч, Гарні хлопці, 1959, 165).

◊ Кружа́ла літа́ють (заходи́ли і т. ін.) пе́ред очи́ма (в оча́х) у кого — те саме, що Круги́ (літа́ють, літа́ли і т. ін.) пе́ред очи́ма (в оча́х) (див. круг1). Ваша голова закрутилася; заходили зелені кружала перед закритими очима (Мирний, IV, 1955, 314).

2. у знач. присл. кружа́лом. Колом. Олеся.. одчиняє віконце, дивиться: парубки обсіли кружалом її хату (Вовчок, І, 1955, 24); Улани кружалом ішли навколо нього (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 37).

3. Дерев’яна або металева дуга, на якій зводять круглі частини будівлі (арку, склепіння тощо). Як пристрої, що.. забезпечують належну якість кладки [печей], застосовують опалубку, кружала, шаблони (Довідник сіль. будівельника, 1956, 451).

4. Деталь машини, механізму тощо, яка має форму круга, кільця; диск. — Отакенна.. залізяка у ній [машині] застряла!..Кружало так і тріснуло (Мирний, IV, 1955, 247); Козак Мамай, ..ухопивши кусень готової глини, кинув на кружало, торкнув ногою станок (Ільч., Козацьк. роду.,, 1958, 328); Рука моториста весь час на залізному кружалі.., колія залізниці надто звивиста, покручена (Мас., Під небом.., 1961, 217).

5. іст. Шинок, корчма. [Сильвестр:] Пробач.., княже, ледве розшукали Цього ми грека в ближньому кружалі. Де чаші він зі смаком вихиляв (Коч., П’єси, 1951, 94).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 370.