КРУТИ́ХВІСТКА, и, ж., розм.
1. Жін. до крути́хвіст. — Я тобі покажу, крутихвістко, опозицію! Я тебе навчу, як зустрічати нові кадри! (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 136).
2. Легковажна жінка, дівчина. — Я Галину.., краще знаю, ніж ти… Вона не яка-небудь крутихвістка (Коп., Земля.., 1957, 148).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 376.