КРУТОНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм. Підсил. до крутну́тися. Шмалько, крутонувшись, мов дзига, ледве не гепнувся на землю (Добр., Очак. розмир, 1965, 50); * Образно, їдете й кінець… Далі безодня.. А вона [дорога] крутонулась ліворуч і посунулася далі трохи… (Вишня, І, 1956, 162).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 377.