КРУТЬКО́, а, розм.
1. Непосидюча, вертлява, занадто рухлива людина; вертун.
2. Те саме, що круті́й 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 378.
Слово "крутько" - пояснення
Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)